СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКА. Думка психолога.

Кому з дорослих не доводилося соромитися «незручних» питань і «безцеремонних міркувань» власних діток? 

«Не бачила я щось, щоб діти росли на капустяних грядках», - зауважує чотирирічна Маришка на повідомлення мами про місце свого народження. 

П'ятирічний Данилка на запитання батька, чому він припинив дружити з Людою, серйозно  відповідає:«Вона цілується гірше, ніж Маша».

Увага! Ваші відповіді на ці непрості питання малюків  визначають  ставлення дочки чи сина до інтимного життя у майбутньому.

 Тому саме зараз статеве виховання дітей саме  дошкільного віку важливо, як ніколи. Подобається вам це чи ні, а захистити дитину від сексуального виховання неможливо.

 Якщо батьки в повній мірі не задовольняють пізнавальні інтереси дитини, дефіцит сімейної інформації неодмінно поповниться вуличною.

Головне, що потрібно  батькам зробити у випадку «незручних» питань або ситуацій – це поводитися абсолютно спокійнно та природньо. Коротко, чесно відповідати на конкретні питання конкретними відповідями. Пояснити все без страху і сорому.

Головні помилки статевого виховання 

Які емоції у вас викликають «незручні» дитячі запитання? - Виразне розчарування, розгубленість і ніяковість?  - Не допускайте цього! 

Діти – дуже хороші психологи, їм обов'язково передасться батьківська невпевненість в собі і відчуття сором'язливості матері або батька.

Діти не бачать  зв'язку між еротикою і народженням діток. 

Це ми, дорослі, мимоволі привносимо в невинний дитячий пізнавальний інтерес наш еротичний дорослий досвід. 

Малюки  ж не бачать відмінності в питаннях: «Як відрізнити їстівні гриби від не їстівних?» і «Як відрізнити дівчаток від хлопчиків?», 

А ось відмінність реакцій, які дають батьки на ці питання,  помічають миттєво.

Тому, і  починають виділяти в окреме,  особливе коло,  питання, які стосуються, на їхню думку, чогось непристойного. 

Батьківські помилки породжені,  в основному, їх низькою статевою культурою. так виховували їх  батьки, так, автоматично, вони  відповідають на "незручні" питання дітей. 

- «Ти глянь!? Ти цікавишся цим? Ой, швидко ростеш,  далеко підеш!»,   або «хі-хі, йди краще у мами (бабусі) запитай». 

Частіше всього, допускають помилки батьки  при спільному перегляді фільмів, де є еротичні сцени. 

 Намагаючись закрити очі дитині, відвернути її увагу, відправити з кімнати;  або, посміхаючись, спостерігаючи за подивом дитини, ви тільки погіршуєте ситуацію.

 Статеве виховання дітей дошкільного віку від цього тільки страждає. 

Малюк може вирішити, що в любові, пестощах жінки та чоловіка є щось непристойне. 

У кращому випадку, він просто не стане батькам задавати питання, що цікавлять його. Знайде відповіді  на  них у колі однолітків, крадькома. 

У гіршому, ваша реакція може вплинути на формування  малюка, як представника певної статі. Його інтимне життя  в майбутньому. Сприяти психологічному травмуванню дитини, відразу до  інтимних ст осунків з людьми протилежної статі.  Або, навіть,  появі нестандартних  інтимних уподобань. 

Тому, саме зараз будьте уважні до дітей  та їх перших  проявів інтересу до питань  статі.

Як правильно відповідати на «незручні» запитання? 

Незалежно від віку дитини, чотири, сім або п'ятнадцять їй років, ваші відповіді мають бути правдивими за змістом, об'єктивними і науковими. 

Психологічний дискомфорт у батьків викликають нерідко назви статевих органів.

 Частіше всього, ці органи в сім"ї називаються  дитячою мовою. 

Але з часом, коли дитина підростає, вони витісняються термінами, що існують у вуличному вживанні. 

Прийняті в сім'ї, пестливі назви, дитину  вже не влаштовують. 

Тому відбувається стрімка асиміляція вуличних, «дорослих» термінів. 

Тому, коли дитина вперше  задасть вам питання про те, чому і чим саме  хлопчики відрізняються від дівчат,  

варто познайомити дитину з медичними назвами чоловічих і жіночих геніталій – нехай дитина вчить вулицю, а не вулиця вчить дитину.

Казки про лелек, про покупку в магазині, появі в капусті, і інші варіанти, безумовно, відволікають дитину від таємних для нього аспектів буття людини. І, одночасно заважають розвитку адекватної , реалістичної  статевої свідомості. 

Рано чи пізно все вигадане неодмінно зіткнеться з життям. Уточниться і доповниться вуличною «освітою».  Неодмінно з цією "наукою"  прийде розчарування і недовіра дітей до батьків-брехунів, або навіть підозріле бридливе ставлення до рідних.

Постарайтеся з раннього дитинства сформувати у дочки або сина уявлення про закон продовження роду, якому в обов'язковому порядку підпорядковується всі, без винятку, хто живе на Землі. 

Якщо вам складно правильно сформулювати тему, просто дайте дитині прочитати пізнавальну книгу, зараз знайти таку для дитини - не проблема.

Статеве виховання хлопчиків і статеве виховання дівчаток у молодшому віці відрізняється мало, тому що дітей, як правило, цікавить одне і те ж. Відповіді в обох випадках повинні бути доступними для розуміння дітей, Тільки так вони не викличуть додаткових питань. 

Зовсім не обов'язково входити в деталі, забігаючи вперед у своїх поясненнях, або перетворювати відповідь у доповідь.

Запам'ятайте: дитині треба давати тільки ті відповіді, які його цікавлять в конкретний момент, кажучи виключно про те, що він питає. Лаконічно, стисло й однозначно. 

Щоб полегшити вам завдання, пропонуємо кілька правильних відповідей на найпоширеніші дитячі запитання:

•  На питання сина «Чому я хлопчик, а сестра - дівчинка?» можна відповісти, що він народився таким, як тато, а сестричка - як мама. 
•  Адекватна відповідь на питання «Звідки беруться діти?» - «Діти з'являються і живуть у мами в животику». 
• «Як я виріс?» - «Ти виросла з крихітного зернятка, яке завжди було у мами в животі». 
• «Як народжуються діти?» - «Дітки народжуються із спеціального отвору, який стає більшим при народженні дитини». 
•  «Яка роль тата у  народженні дитини?» - «Сім'я з статевого органу тата потрапляє в особливе, спеціальне місце у мами в животі».