У дитини дошкільного віку зазвичай не виникає проблем у спілкуванні з однолітками.
- По-перше, у них в приіоритеті не однолітки, а рідні люди, батьки.
- По-друге, від природи діти схильні довіряти світу і не чекають від інших прикростей для себе.
- По-третє, до нових дітей малюк ставиться так же, як до нових іграшок або предметів, з якими зустрічається вперше. Він досліджує новий для себе "об'єкт".
Саме тому, надзвичайно важливо яким чином спілкуються, в якій мірі є толерантними самі батьки.
Як найбільш авторитетні для малюка люди. Яким довіряє, і з яких копіює спосіб взаємодії з світом.
Формувати взаємини з дітьми малюк починає з копіювання стилю спілкування між членами родини.
А також способів спілкування батьків з оточуючиими.
Наприклад, якщо мама уникає контактів її малюка з кимось з дітей на дитячому майданчику, то й дитина буде розуміти, що для неї небезпечно спілкування з незнайомими дітьми.
Якщо батьки занадто емоційно реагують на перші дитячі конфлікти, / зазвичай, це відбирання іграшок один в одного, що абсолютно природньо для дітей у 2-3 роки/ , то дитина буде вороже ставитися до навколишніх дітей.
Не поспішайте розв' язувати перші конфлікти.
Це не конфлікти у нашому з вами розумінні. Це дослідження кордонів: "можу-не можу", "хочу- треба", моє- чуже". І зазвичай, повидиравши олин в одного іграшки, діти значно скоріше знайдуть спільну мову, ніж з допомогою турботливих та тривожних мам, які не можуть припустити, щоб їх чадо хтось образив.
ЗВАЖТЕ НА ЦЕ.͐
Оцінюйте кожну ситуацію реально.
І допомагайте дитині у вирішенні перших конфліктів лише в разі загрози здоров'ю малюків.
Слідкуйте за власним стилем спілкування з людьми.
І тоді проблем у формуванні товаристкості та толерантності у дитини буде значно менше.
Немає коментарів:
Дописати коментар