.
Карантин і самоізоляції для багатьох людей встигли перетворився на звичку до розміреного життя.
Тепер же ситуація змінюється – карантин поступово скасовують і потрібно знову перебудовуватися на новий ритм.
Для педагогів дошкільних закладів це черговий виклик на витравалість та відданість своїй професійній справі. З огляду на ті багаточисленні санітарні вимоги та обмеження, які маємо забезпечити.
Тому, незважаючи на те, що ми чекали закінчення карантину, це може спровокувати сильний стрес.
У кризовій психології виокремлюють кілька етапів виходу з кризового стану.
Вихід у кожного буде свій, особливий. Це залежатиме від стресостійкості кожного з нас.
Наприклад, при виході на роботу – не варто включати всі свої ресурси в перший робочий тиждень. Ви просто видихнетися і не зрозумієте, як так швидко встигли її зненавидіти.
Між іншим, робота по підготовці закладу до прийому дітей, є чудовим компромісним і проміжним етапом для входження в роботий режим.
Сповільніться. Відчуйте момент. Насолоджуйтеся ним. Він буде надзвичайно короткий, проте сильно барвистим і приємним. Саме цей момент буде заряджати вас протягом тривалого робочого процесу.
Усвідовлюйте, що адаптація не буває без втоми. Іноді, повертаючись з яскравої відпустки ми ще дуже довго не можемо прийти до себе.
Так, перший час ви будете втомлюватися більше, ніж зазвичай і тому необхідно сприяти собі в заповненні всіх необхідних ресурсів,
а саме: повноцінний сон, якісна їжа, розслаблюючі водні процедури, легкі тренування і спілкування з приємними вам людьми.
В жодному разі не варто все це встигати робити за один день.
Бути чесним з собою і своїми близькими, навчитися слухати і чути себе й інших. У цьому стані люди часто змінюють свої пріоритети, цінності, плани на майбутнє.
І якщо людина духовно розвивається, займається особистісним розвитком, вчиться чомусь новому, то перехід з цього депресивного етапу швидко перейде у прийняття ситуації і себе в ній.
Прийняття – це життя тут і зараз. Це створення чогось нового, навіть в тих умовах, які склалися.
Це позитивний погляд у майбутнє.
Це турбота і піклування про себе і тих, хто поруч.
Для того, щоб вийти з карантину з іншим кращим поглядом на життя потрібно:
1. Навчитися бачити цінність в дрібницях.
2. Перестати страждати. Стати нарешті зрілими дорослими людьми. І власним прикладом показати дітям, що ми, дорослі, можемо покращити цей світ, а не знищити його.
3. Навчитися пробачати себе і відпускати минулі помилки.
4. Навчитися безумовно і безкорисно любити та приймати себе, дітей, близьких, світ.
5. Егоцентризм, пихатість, жадібність до всього змінити на повагу і терпимість.
Особливу увагу звертайте на свою поведінку при спілкуванні
з дітьми та їхніми батьками в перші тижні виходу з карантину.
Деякі поради.
1. Вихователь при зустрічі вітається і називає всіх дітей по іменах, дає відчути важливість кожної дитини.
2. По завершенні дня відмічайте позитивні моменти в поведінці дітей. Не забувайте про метод похвали.
3. Поступово повторюйте з дітьми правила поведінки, звичаї які є в групі.
4. Проведіть «ритуал» повторного знайомства (пригадування імен).
5. Підготуйте свято, готуючись до зустрічі дітей. У всіх покращується настрій, коли день починається з пісеньки, яку можна поєднати з руханками.
Коли разом співають, це не просто синхронізація – це важливий досвід близькості.
6. Цікаво, коли дітей в групі зустрічають фотографії про те, як жили до карантину. Коли малюк бачить своє фото – він відчуває безпеку.
7. Чудово створити нові традиції в групі.
8. Перші 1-2 тижні перебування в садку діти можуть бути збудженими та вередливими. Будьте терплячими та готовими до цього.
Немає коментарів:
Дописати коментар